Далі відзначалося, що Як-18П має деякі переваги в порівнянні з літаком "Тренер" Z-226. Наприклад, він всі фігури вертикального пілотажу виконував без втрати висоти за рахунок більшої енергооснащеності. Перевагою же "Тренера" назвали "легкість керування". Були в літній оцінці Як-18П и критичні зауваження.

Так, "вихід з переверненого положення в нормальний політ літак виконує складно й, як правило, із втратою висоти...; фігури зворотного пілотажу на пред'явленому літаку виконуються складно внаслідок більших зусиль на рулях...; при виконанні фігур вищого пілотажу, особливо при польоті зі зниженням у переверненому положенні, літак легко виходить за межу обмежень по швидкості". Було зроблено й інше цікаве зауваження: "З метою поліпшення пілотажних якостей літака варто провести заходу щодо подальшого збільшення ефективності елеронів і зменшенню поперечної стійкості".

У такий спосіб уже на цьому етапі встало питання про зменшення поперечної стійкості, але реалізовано це було лише пізніше, на Як-18ПМ. Висновок Акту, зокрема, говорило: "Модифікований літак Як- 18П виробництва заводу № 115 ГКАТ державні випробування витримав і придатний для прийняття на постачання ДОСААФ СРСР як спортивно-пілотажний літак".

При цьому ОКБ Яковлева було запропоновано усунути ряд відзначених у звіті дефектів і недоліків, виконати заходу щодо подальшого поліпшення машини, у т.ч.: забезпечити подальше збільшення ефективності рулей і елеронів, "зменшити витрати органів керування й зусилля від них, особливо зусилля від елеронів", які значно перевищують верхню межу норм навіть для винищувачів; установити на літаку шасі, що забирається повністю.

Одним з результатів Госиспытаний стала зміна обмежень по перевантаженню, спочатку уведених для Як-18П. Генеральний конструктор своїм листом № 01/741 збільшив верхню межу по перевантаженню на досвідченому літаку Як-18П с+6 до+7. Досвідчена машина була передана для освоєння спортсменам ДОСААФ, які готувалися до Першого чемпіонату світу з вищого пілотажу.