У результаті розриву бомб загинув 1 і були поранені 3 чоловік. Німецькі документи відзначили й ряд інших атак, які значаться як безрезультатні (наприклад, кількаразові удари по добре помітним з повітря паливним бакам). Більше вдалим виявився удар п'ятірки Пе-2 по береговій батареї на мисі Нурменсетти 23 вересня. Наші льотчики спостерігали розриви бомб на вогневих позиціях, а потім і пожежа, що почалася. Поданим супротивника, бомби лягли поруч із одним зі знарядь, поранення одержав один артилерист.

Ці досить скромні успіхи носили у відомій мері випадковий характер і не вирішували головного завдання: знищення транспортних судів і портової інфраструктури Петсамо. З настанням полярної ночі постійними "гістьми" Петсамо-Фіорду стали гідролітаки МБР-2. Треба сказати, що в перші дні війни робилися спроби використовувати тихохідні "амбарчики" як денні бомбардувальники. Практика швидко показала, що з'являтися цим літаючим човнам у межах досяжності німецьких винищувачів удень більш ніж ризиковано.

Так, 29 червня ланка МБР спробувало завдати удару по судах у Лиинахамари. Появившийся "Мессершмитт" послідовно збив всі 3 машини. Ефект же від нічних нальотів МБР-2 не обмежувався тільки позбавленням німців нормального сну. Саме на рахунку літаючих човнів єдиний удалий удар радянських літаків по судах у Петса-Мо-Фіорді в 1941 р.

У ніч із 5 на 6 грудня МБР-2 зробили 20 бойових вильотів на бомбардування різних цілей, у тому числі й судів у Лиинахамари. За даними німців, 5 грудня в 23.10 бомба потрапила в борт транспорту, що стояв у причалу, "Antje Fritzen"(4330 брт). Були зруйновані каюти екіпажа й ушкоджене рульове керування. 2 члени екіпажа загинули, 1 одержав важке й 1 легеню поранення. Крім того, були вбиті 1 і поранені троє військовослужбовців кригсмарине.