Однак самостійно створити таку машину МВВ виявилося не під силу, і правительство ФРН початок активний пошук партнерів. У результаті 19 серпня 1967 р. була створена група MRA 75 (Multi Role Aircraft for 1975 - багатоцільовий літак 1975 р.), що включав авіабудівників ФРН, Бельгії, Нідерландів і Італії. Цифра 75 указувала на дату передбачуваного прийняття літака на озброєння.

Пізніше до учасників групи підключилася Канада, але незабаром вона й Бельгія вийшли із програми, вирішивши закупити авіатехнікові американської розробки. Тим часом Великобританія початку переговори із ФРН про злиття проектів UKVG і NKF. До листопада 1967 р. німецьких партнерів удалося переконати, що запропонована англійцями компонування на основі UKVG більше перспективна.

У результаті 1 червня 1968 р. Великобританія офіційно ввійшла в MRA 75. Незадовго до цього на авіазаводі ВАС у Вартоне пройшла демонстрація полноразмерного поворотного вузла крила, в основі якого був підшипник з тефлоновим корпусом. До грудня 1968 р. було завершене формування менеджменту проекту й випущена перша спільна технічна документація